+Math.random()+

Методична робота

Пояснювальна записка Дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Щоб мати доступ цей казковий палац, ім’я якому - Дитинство, ви повинні перевтілитись, стати в якійсь мірі дитиною – тільки за цієї умови Вам доступна буде мудра влада над людиною – дитиною. В.О.Сухомлинський З корінними змінами в суспільстві вимогою часу стало включення української народної педагогіки в систему різнобічних педагогічних впливів, як основи формування особистості. Тому педагогічний колектив ДНЗ№1 „Вишенька” с. Дмитрівка розпочав роботу з вивчення і впровадження з дітьми педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського. Саме він увійшов в історію вітчизняної та світової педагогіки, як педагог – гуманіст. Він цінував дитячу особистість, зосереджував свою педагогічну діяльність на розвитку творчих сил кожної дитини у різних видах діяльності, адже у кожної дитини є своя особливість, самобутність. І як навчав Василь Олександрович, майстерність педагога полягає в тому, щоб ці таланти розкривались у дитини. На перших етапах розвитку мислення однією з форм пізнання дійсності є слово, „через слово педагог бачить, як підходить дитина до живого джерела мислення природи”. У природі В.О.Сухомлинський вбачав вічне джерело дитячого розуму, фантазії та словесної творчості. Великий педагог прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривалися серед поля, на лузі, в гаю, біля річки. Щоб змусити дитину мислити, стверджував Василь Олександрович, „вмійте примусити її милуватися”. У працях „Народження громадянина”, „Як виховати справжню людину” В.Сухомлинський створив ідеал справжньої людини, якій притаманні такі риси характеру: відданість рідній землі, рідному народові, обов’язок перед ними, любов до рідної мови, повага до старших, любов до матері й батька, бережливе ставлення до природи, доброта, працелюбність. У цих творах розкриваються конкретні принципи істини, повчання, настанови, рекомендації. Подаються вони у вигляді правил законів як „14 Законів дружби”, правил „Десять не можна”, „Дев’ять не гідних речей”, які складають азбуку моральної культури. Ідеал справжньої людини визначається Сухомлинським на засадах загальнолюдських цінностей і народної педагогіки, об’єднує найкращі риси менталітету українського народу. Новаторські ідеї педагога В.О.Сухомлинського ▫ любов до дітей, віра в творчі сили дитини;▫ виховання через розум, серце, руки дитини;▫ мудрість педагогічної і батьківської любові, влади колективу; 4▫ всебічний розвиток особистості кожної дитини;▫ теорія виховання справжньої людини; ▫ система навчання грамоті через образно-чуттєве сприймання дітьми 6 років емоції – почуття – сприймання – уява – образи навколишнього світу – образно-емоційне мислення – логічне мислення - запам’ятовування – застосування різноманітної діяльності (малювання, читання, роздуми, спостереження, творчість, праця);▫ традиції, свята, культи в вихованні;▫ система вимог і порад педагогам. Формування екологічного світорозуміння і екологічної вихованості у дітей дошкільного віку за ідеями В.О.Сухомлинського Після глибокого вивчення спадщини В.О.Сухомлинського, колектив розпочав роботу в ДНЗ з 2006 року, із застосування різних форм роботи з вихованцями та батьками на основі технології П³ ЕТАПИ РОБОТИ

Мотиваційний – спостереження за діями своїх вихованців. Виникла проблема з екологічного виховання.
Інформаційний – розширення системи знань педагогів і батьків через самоосвіту вихователів і батьків, консультації для батьків.
Репродуктивний – проведення спільних колективних занять, режимних моментів, батьківських зборів, обміну досвіду сімей виховання між батьками
Узагальнений – узагальнення знань батьків з екологічного виховання через тестування та вирішення ситуацій природознавчого змісту.
Творчий – реалізація задуму через проведення спільних засідань педрад, батьківських конференцій, родинних свят у дитячому садку, спільних трудових десантів.

6.Рефлексивно – оцінювальний – бесіда за круглим столом, підсумок спільної роботи, визначення перспективи на подальшу роботу. Глибоко вивчивши і проаналізувавши причини недостатнього інтересу дітей до природних явищ, дещо недбалого ставлення до об’єктів природи (траплялося, зривали квіти, ламали віти дерев, знищували корисних комах), ми поставили перед собою мету: виховувати дитину через красу природи, працю, бережливе ставлення до довкілля, навчити її не лише бачити, цінувати прекрасне, а й самим створювати його. В.О.Сухомлинський наголошував, що природа – найкращий вихователь дитячої душі. І тому перед дітьми відкривається чудовий світ у живих барвах, яскравих та трепетних звуках, у казці та грі, у власній творчості, красі, що надихають серця, у прагненні робити людям добро. В основі формування у дошкільників любові й бережного ставлення до природи лежить взаємозв’язок трьох чинників:1. виховання емоційно-позитивного сприймання природного довкілля;2. подання доступних знань про живу та неживу природу; 5 3. організація практичної діяльності дітей на садово-городній ділянці та в куточку природи. Існує чимало форм роботи, аби прихилити дитину до природи. Найефективнішими, на наш погляд є такі:Спостереження за природою під час прогулянок. Під час прогулянок проводимо спостереження за погодою, небом (як рухаються хмари, захід сонця, веселку), сезонними змінами в житті рослин та тварин (з’являються листочки і квіти, листопад, приліт та відліт птахів). Дуже важливо, щоб у дитини при зустрічі з новим об’єктом виникли позитивні емоційні переживання, які б закарбувалися у пам’яті. Для цього використовують сюрпризні моменти, готують дитину до взаємодії з рослинами. Гуляючи з дітьми в парку, загадайте їм загадку про дерево чи квітку і запропонуйте знайти відгадку серед рослин. У загадці повинні бути найяскравіші ознаки зовнішнього вигляду рослини. Наприклад, про березку („Стоять сестрички: платтячка білі, шапочки зелені”). Відшукавши потрібну рослину, запропонуйте дитині показати „платтячко”, про яке йшлося в загадці, порівняйте його з „платтячками” інших дерев. Знайдіть в берізки інші естетичні якості: рівний стовбур, звисаюча крона, мережевна тінь під деревом. Розкажіть про значення рослини для природи і людей. Прочитайте вірші про неї, попросіть дитину намалювати дерево. Спостереження за звичай короткотривалі, але за одним і тим самим об’єктом або явищем природи вони проводяться багаторазово.Наведемо зразок спостереження за березою. Дорослий відводить дитину до дерева розглядає його разом з дитиною, запитує: „Як називається дерево?”, „Якого кольору кора у берези?”, „Якої форми листя?”, „Чим відрізняються гілки берези від гілки тополі?”, „Чому березу називають стрункою і тендітною?”. Після цього пропоную відгадати загадку: „Біла кора, тоненькі віти. Що то є, відгадайте, діти?”Спостереження доцільно проводити в різні пори року: взимку, навесні, влітку і восени. Дитина спостерігає за змінами, які відбуваються в природі, пригадує зовнішній вигляд дерева в різні пори року: берізка навесні ніжна, тендітна, має світло-зелене листя, влітку темне листя, восени яскраво-жовте, а взимку дерево стоїть сумне, з опущеними вітами.Восени увагу дитини привертає різнобарвне листя. Під час спостереження, слід увести слово „листопад”. Слід запитати у дитини „Яка зараз пора року?”, „Чому осінь називають золотою?”, „Якого кольору листя на деревах?”, „Чому воно опадає?”, послухати, як шелестить листя під ногами, запропонувати дітям легенько потрусити гілку, подивитися, як красиво падають листочки. Пояснити, що це явище називають листопадом. Разом з малюком доцільно назбирати осіннього листя, зробити з нього букет, сплести вінок чи висушити і використати це листя для створення картини. Спостереження за явищами природи дають змогу зрозуміти закономірності, що відбуваються в природі. 6 Наступна форма роботи це – екскурсія. Під час екскурсії діти знайомляться з природними умовами: в лісі, на луках, у саду, біля водойми. Прибувши на місце, дозвольте дітям порухатися, побігати, посидіти. Це дуже важливо, вони повинні відчути природу. Для цього потрібно привернути їхню увагу до осінніх фарб лісу, до зимового вбрання, простору полів і луків, аромату квітів, співу птахів, стрекотанню цвіркунів, шелесту листя. Для закріплення набутих знань діти збирають природний матеріал (квіти, гриби, камінці).При збиранні рослин потрібно слідкувати, щоб діти бережно відносилися до них: не топтали, не рвали і не кидали квіти, зривали їх стільки, скільки потрібно сплести вінок, або зробити букет. Збираючи гриби, діти повинні навчитися обережно відламувати їх ніжку біля самої землі, не виривати з „корінням”, щоб не пошкодити грибницю, яка дає потім нові плодові тіла. При збиранні ягід, горіхів потрібно слідкувати, щоб діти не ламали гілок. Перед повернення з екскурсії дітям потрібно відпочити в цей час доцільно пограти в дидактичні ігри, розглянути зібраний матеріал. Виконання дослідів має велике значення для розвитку спостережливості і цікавості дітей, виховання їх активного і правильного відношення до об’єктів і явищ природи. За допомогою елементарних дослідів можна показати дітям такі явища в неживій природі, як замерзання води, перетворення снігу і льоду у воду, утворення веселки (додаток 2). Під час дослідницької діяльності діти дізнаються про роль води, сонця, повітря в житті всього живого, ознайомлюються з їхніми властивостями.Цікавими й результативними є досліди самих дітей, їхні „відкриття”. В.О.Сухомлинський стверджував : „Може маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних розумових зусиль, - вона творець; її розумова діяльність і творчість”. І як результат – дитина отримує нові знання. Наприклад, ллючи воду на шматок мила, грудку цукру, землю, ми примушуємо воду змішуватись з цими речовинами, розчиняти деякі з них, цим самим забруднюючись. Ефективно використовувати ігрові форми проведення дослідів за участю героїв: Капітошка, дядько Вітер, Світлячок, тітонька Природа. Обов’язково треба поставити пізнавальні завдання у формі проблемного запитання (додаток 4), вислухати дитячі гіпотези, чітко визначити умови його проведення, обговорити його результат. Дитяче серце чутливе до заклику творити красу й радість для людей – важливо тільки, на думку В.Сухомлинського, щоб слідом ішла праця. „Якщо дитина вложила частину своєї душі в працю для людей і знайшла в цій праці особисту радість, вона вже не зможе стати злою, недоброю людиною” – так стверджував великий педагог. Дітям цікаво працювати з дорослими, для яких праця щастя і насолода. Дитина відчуває поряд люблячу душу, захопленість працею, красу праці, а не виконання наказів і підкорення своєї долі старшому.„Розвиток дитини на кінчиках її пальців – наголошує Сухомлинський. 7 Розумні руки творять розумну голову; самостійна думка, народжується тому, що маленька дитина, доторкаючись до природи не байдужим спостерігачем, а трудівником, відкриває численні „Чому?” і дає на них відповідь знов таки спостерігаючи”. І тому разом з дошкільнятами ми доглядаємо кімнатні рослини, працюємо на квітниках, овочевих грядках. У дітей виховуються трудові навички, поповнюються, закріплюються знання про природу. Так, наприклад, перед посівом квітів діти розглядають насіння (форму, розмір, колір), а перед висадкою на клумбу не забуваємо повторити назви частин рослини (корінь, стебло, листок). Діти старшого дошкільного віку приймають активну участь у праці. Вони згрібають граблями опале листя, суху траву і переносять його на кучу, заохочуються до участі в перекопуванні землі, прополюванні рослин на грядці, поливу, збору врожаю. Діти навчаються користуватися інструментами для роботи на ділянці. Під час роботи знайомляться з правилами безпеки і культури праці, охорони навколишнього середовища, з правилами поведінки в природі:

Не зривай квітку, вона зів’яне (В.Сухомлинський „Хлопчик і Дзвіночок

Конвалії” додаток 1)

Не розорюй мурашник
Не лови красивих комах („Щоб метелик не наколовся” додаток 1)
Не рви павутиння
Не чіпай пташині гнізда („Як котові соромно стало”, „Чого синичка плаче”, „Дівчинка і синичка” додаток1)
Не ламай гілки дерев („Зламана яблунька”, „Зрубали вербу”, „Відломлена гілочка”)
Не топчи, не зривай рослини („Краса, Натхнення, Радість і Таємниця” додаток)
Не збивай ногами отруйні гриби, вони потрібні лісові
Не залишай після себе сміття („соромно перед Соловейком”)
Не кидай у водойми різне сміття („Не забувай про джерело”, „Склянка води”, „Камінь”)
Не галасуй („Вранці на пасіці”, „Як Сергійко навчився жаліти” додаток)
Не пали вогнища („Іванова хата горить”)

Природа щедра до нас. Що ми маємо – усе від неї. І тому ми повинні відплатити їй своєю добротою, увагою, чесним поводженням і вона стане ще щедрішою! Для цього ми розробили 25 стежинок, на основі творів В.О.Сухомлинського, які виховують людську красу та моральну свідомість(додаток 1). Широкому перевтіленню, відтворенню та усвідомленню знань про природу сприяють різноманітні ігри такі, як сюжетно-рольові, інтелектуальні, мовленнєві логічні задачі, народні та дидактичні ігри на природничу тематику. Наприклад: „Збережи нас”, „Мої друзі”, „Барви природи” (додаток 3). В дидактичних іграх використовуємо натуральні предмети 8природи (овочі, фрукти, каміння, квіти, насіння, сухі плоди), картинки із зображенням рослин, тварин. Ці ігри є основним способом розвитку пізнавальної діяльності. А за допомогою словесних ігор (додаток 5) активізується мислення дітей, розвивається мова. Формують в дітей настановлення шанобливого ставлення до природи народні ігри, пов’язані з різними обрядовими святами: зустріч весни, вітання пробудження природи, Зелені Святки, жниварські обряди, колядки, щедрівки (дод.6). Дуже дітям до вподоби ігри з природним матеріалом. В багаточислених іграх з піском, водою, снігом, камінням діти знайомляться з якістю і властивостями природного матеріалу. Граючись такими іграшками, як вертушка, змій, млинок, діти знайомляться з діями вітру, води і засвоюють ряд фактів, які в подальшому допоможуть їм зрозуміти прості фізичні закони (плавання предметів у воді, рух у повітрі). Не менш цікавий ігровий прийом, як отримання листів-скарг від мешканців саду, лісу, городу. Читаючи їх, діти задумуються, як допомогти живій істоті, як потрібно берегти і охороняти природу, щоб зберегти планету в цілому. Цікавим і корисним є метод використання художнього слова: читання художньої літератури, казок, легенд, загадок, прислів’я на природну тематику, бо вони не лише збагачують розум, а й хвилюють душу. (додаток)Без казки неможливо уявити дитинство. В.Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав, що казка – це друг і вчитель дітвори, вона допомагає їм краще пізнавати навколишній світ, робить їх добрішими, людянішими, викликає бажання пронести чудові риси позитивних персонажів через своє життя. „Казка – це образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови. Діти не тільки люблять слухати казку, вони творять її” (В.О.Сухомлинський). Роботу з казкою ми продовжуємо під час проведення розваг, у театральній діяльності, де діти драматизують знайомі казки, змінюють їхні сюжети на новий лад. Театралізована діяльність допоможе дитині усвідомити, що вона часточка природи. Входження в образ розкріпачує дитину. Чудові казки В.Сухомлинського надихають юних художників нашого садочка створювати свої уявні образи того чи іншого оповідання. За допомогою фарб діти можуть передати „настрій” річки: якщо чиста вода – річка весела, забруднена – смутна. Такими можуть бути доглянуті чи занедбані рослини, тварини. Щоб намалювати комаху чи пташку в природному середовищі, треба знати про їх життя. Діти з великим задоволенням малюють „портрети” води і неба в різних станах, свого улюбленого дерева в різні пори року. Свою художню майстерність діти продовжують у гуртковій роботі. Бо на базі групи діє гурток „Руками творяться дива”. Де майбутні художники у своїй фантазії використовують не лише фарби, а й ягідки, каву, стружку з дерева, різні крупи (пшоно,пшениця, гречка, рис, макароні вироби), сіль, цукор. Діти працюючи з природним 9матеріалом, пригадують з якого дерева шишка, жолудь, суха гілочка, листочки, якими вони були раніше, навіщо потрібні деревам, кому ще стали в пригоді. Під час художньої праці ми пропонуємо дітям оживити шишку, або інший природний матеріал при цьому у дітей розвивається фантазія, творчість. Щороку на базі дитячого садка проводяться творчі виставки дитячих малюнків до прочитаних казок та оповідань В.О.Сухомлинського. Творчість великого педагога і талановитого дитячого письменника дає натхнення і наснагу нашим юним талантам. Також наші вихованці щороку приймають участь в районних, обласних конкурсах дитячих робіт на тему: „Мій рідний край”, „Я землю рідну пізнаю”, „Я хочу жити в якісному світі”. На яких займають призові місця. У процесі формування усвідомленого уявлення дітей про природу провідна роль належить дорослим – батькам, вихователям, які виступають не лише носіями знань, а й зразком для наслідування способів, дій, прийомів, функцій. Працюючи за В.О.Сухомлинським, педагоги повинні вчити дітей любити природу, жити за її законами. Суспільне виховання разом із сімейним забезпечує повноцінний і всебічний розвиток дитини. Успішне екологічне виховання дошкільників може бути забезпечене лише тоді, коли відповідний вплив на них з боку дитячого садка підкріплюється у тому ж напрямку активною діяльністю сім’ї. Але успіху можна досягнути лише при наявності зацікавленості батьків питаннями екології. Тому один із напрямків роботи в ДНЗ є налагодження контактів, взаєморозуміння з батьками. Традиційною формою спілкування батьків і вихователя є батьківські збори, наприклад, тема: „Екологічне виховання дітей в дитячому садку і вдома”, мета якого – познайомити батьків з завданнями екологічного виховання дітей. Важливе місце в роботі з батьками мають консультації. Консультації проводимо як колективно так і індивідуально. Мета їх – дати батькам ті чи інші знання і залучити їх до вирішення певних педагогічних проблем. Наприклад: „Як разом з дітьми доглядати кімнатні рослини”, „Як правильно доглядати за мешканцями акваріума” (дод.8). Також проводимо практичні заняття, мета цих занять ознайомити дорослих членів сім’ї зі способами організації практичної діяльності в природі дитини вдома. Ми практикуємо і іншу форму роботи з батьками, яка включає спільні екскурсії в природу в різні пори року, спільну працю на території дитячого садка (перекопування городу, прибирання листя), спільне свято в природі. Добрі результати екологічного виховання дошкільнят ми сьогодні уже маємо. Усі форми роботи спрямовані на стимулювання творчих пошуків, впровадження перспективних досягнень, а також вирішення проблем екологічної освіти з батьками. Для цього докладено багато зусиль, щоб створити такий емоційно-психологічний клімат, який би стимулював ефективну роботу з дітьми, уміння дивитись і бачити обличчя природи; слухати і чути її голос. Враховуючи рівень знань наших вихованців, їхній інтерес до пізнання 10 довкілля, розробили і виготовили дидактичні ігри природоохоронного змісту:

„Книга природи” (додаток 7)
„Екологічний ланцюжок”
„Дивна краплинка”

Ми вважаємо одним з основних завдань педагогів – перетворити природу на об’єкт духовних потреб дітей, тобто бажань, намірів, спрямувань, вільних від корисливості, шкідливості. Творчий підхід – запорука успіху. Яка ж особливість природи здатна викликати почуття любові до неї? Безперечно, її краса. 11 Головне управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Відділ освіти Петропавловської районної державної адміністрації ТВОРЧЕ ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО В РОБОТІ СУЧАСНОГО ДНЗ З досвіду роботи вихователя д/с №1 „Вишенька” Сови О.О с.Дмитрівка 2010р.Досвід розкриває: Сова Олена Олександрівна, вихователь Дмитрівського д/с №1 „Вишенька”.У досвіді розкриваються ідеї Великого Добротворця В.О.Сухомлинського, які поведуть малюка стежинками формування людського „Я”. Висвітлюються аспекти та поради щодо формування у дошкільників суб’єктивного ставлення до природи, як пізнавальної, естетично-моральної цінності, набуття дітьми первинних екологічних знань та організації практичної взаємодії з об’єктами природи.Маємо надію, що наша праця стане в пригоді, допоможе формувати моральну свідомість малого українця, покличе до співпраці і пошуку батьківську родину. ЗмістПояснювальна записка 4 Формування екологічного світорозуміння і екологічної вихованості 5у дітей дошкільного віку за ідеями В.О.СухомлинськогоСписок використаної літератури 12ДодаткиДодаток 1. „Як виховати справжню людину” 13Додаток 2. Пошуково-дослідницька діяльність 29Додаток 3. Дидактичні ігри та вправи 33Додаток 4. Інтелектуальні ігри 34Додаток 5. Мовленнєво логічні задачі 35Додаток 6. Народні хороводні ігри 36Додаток 7. Дидактичний посібник 37Додаток 8. Поради батькам 39 3 Список використаної літературиБазова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у світі” /наук.ред. та упоряд. О.Л.Кононко/ - Київ „Світич” 2008рБазовий компонент дошкільної освіти в Україні. Київ.Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні.В.О.Сухомлинський. Серце віддаю дітям. – К.: Р.школа, 1988р.В.О.Сухомлинський. Казки. Школи під голубим небом: Казки, притчі, оповідання/ Упор. О.Сухомлинська. – Рад.школа, 1991р.Л.Калуська. Дивокрай. Тернопіль: Мандрівець, 2007р.З.П.Плохій. Виховання екологічної культури дошкільників. – Київ, 2002р.М.Шульга. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання. – Київ, 1995р 12

Додаток №1 ЯК ВИХОВАТИ СПРАВЖНЮ ЛЮДИНУ? 25 СТЕЖИНОК ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ КРАСИ, МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МАЛОГО УКРАЇНЦЯ

Стежинка „Гостинність”

2. Стежинка „Гордість” 3. Стежинка „Взаємодопомога” 4. Стежинка „Краса душі” 5. Стежинка „Добросердечність” 6. Стежинка „Скромність” 7. Стежинка „Пошуки прекрасного” 8. Стежинка „Співчуття” 9. Стежинка „Хоробрість” 10. Стежинка „Милосердя” 11. Стежинка „Мудрість” 12. Стежинка „Любов до тварин” 13. Стежинка „Бережемо природу” 14. Стежинка „Відповідальність” 15. Стежинка „Доброта” 16. Стежинка „Допитливість” 17. Стежинка „Вірність” 18. Стежинка „ Дружба” 19. Стежинка „Чуйність” 20. Стежинка „Щастя” 21. Стежинка „Дружелюбність” 22. Стежинка „Вдячність” 23. Стежинка „Щедрість” 24. Стежинка „Мрійливість” 25. Стежинка „Турботливість” СТЕЖИНКА „ГОСТИННІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „БДЖІЛКА І ГАРБУЗОВА КВІТКА” Полетіла бджілка в поле за медом далеко-далеко. А сонечко вже сідає. Знайшла Бджілка велике гарбузове поле. У гарбуза квіти великі, пелюстки жовті, яскраві, як сонце. Літала Бджілка від однієї квітки до іншої, збирала мед. Підвела голову, подивилася навколо і закричала по-бджолиному від страму: сонечко зайшло, в небі зірочки мерехтять. В полі цвіркун співає. „Що ж мені тепер робити?” – думає Бджілка. „Сідай до мене на пелюстки, - говорить їй Гарбузова квітка, - переночуєш, а ранком полетиш додому”. Сіла Бджілка на солодкі тичинки, закрила її квітка своїми пелюстками. Спить Гарбузова квітка. Спить Бджілка, спить поле. Увесь світ спить. 13 Тільки зірочки в небі мерехтять. Ось і сонечко з'явилось із лісу. Гарбузова квітка відкрила пелюстки. Прокинулась Бджілка. Час додому летіти. Але в маленькому бджолиному серці щось затремтіло – сумне і тепле. Щось утримувало Бджілку біля квітки. Вклонилася низенько Гарбузовій квітці і сказала: „Спасибі тобі, Квітко, за гостинність” – Квітка зіткнула, ніяк не хотілось розлучатися з Бджілкою. Але сонечко вже піднялося, над землею співав жайворонок в небі, літали метелики – почався день. Бджілка покружляла над Гарбузовою квіткою і полетіла додому, понесла мед діткам.Запитання і завдання до казки:

Як ви гадаєте, чому Бджілці було важко розлучатися з Гарбузовою квіткою?
Якщо ви зустріли добрих людей, чи важко вам з ними розлучатися?
Придумайте декілька правил гостинності. Наприклад, завжди зустрічайте гостей посмішкою, придумайте для своїх гостей цікаві заняття.

БесідаЗапитання і завдання:

Чи подобається вам запрошувати у свій дім друзів і як ви їх зустрічаєте?
До кого ви любите ходити в гості і чому? Перелічить якості гостинної людини.
Поміркуйте і розкажіть, які з цих якостей притаманні вам і вашим близьким.

СТЕЖИНКА „ГОРДІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ПЕЛЮСТКА І КВІТКА” Розцвіла біла Квітка жоржина. Літали над нею бджоли і джмелі, збирали нектар. У квітці було сорок дві Пелюсточки. І ось одна з них запишалася! „Я найкрасивіша. Без мене Квітка не цвіте. Я – найголовніша. Ось візьму й піду собі”. Вилізла Пелюстка із Квітки, стрибнула на землю, сіла біля троянди і дивиться, що буде робити Квітка. А квітка, мов нічого й не сталося, посміхається сонечку, кличе до себе бджіл і джмелів. Пішла Пелюстка, зустрічає Мураху. - Ти хто? – запитує Мураха. - Я – Пелюстка. Найголовніша. Найгарніша. Без мене Квітка не цвіте. - Пелюстка? Знаю пелюстку у Квітці, а такої на двох тоненьких ніжках, як ти, - не знаю. Ходила Пелюстка, ходила, до вечора засохла. А квітка цвіте собі. Квітка і без однієї пелюстки – квітка. А пелюстка без квітки ніщо. Запитання і завдання до казки:

Вам ніколи не здавалося, що ви – найголовніший у групі дітей? Чи

14 подобалось вам це відчуття? 2. Якби квітка вирішила перевиховати горду пелюстку, щоб вона зробила? Порадьте. Бесіда Запитання і завдання: 1.Попросіть дітей поміркувати, чим найбільше вони в собі пишаються і чому? 2.Коли вам дуже кортить чимось похвалитись, що ви робите? 3.Коли хтось перед вами чимось вихваляється, що ви відчуваєте і як поводитеся? СТЕЖИНКА „ВЗАЄМОДОПОМОГА” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ДІВЧИНКА І СИНИЧКА” Прийшла холодна зима. Маленька Наталя почепила на яблуні годівничку для синички й щодня приносила насіння коноплі. Синичка чекала дівчинку. Весною Синичка сказала Наталі: - Тепер не принось мені насіння. Я знайду собі їжу. До побачення – до зими!До побачення, Синичко!Знову зима все засипала снігом. Прилетіла Синичка до годівнички, а там також сніг. Тривожно стало пташці. Питає вона у яблуньки: - Яблунько, скажи, чому нема Наталі? Невже вона забула про мене? - Ні, не забула. Вона хворіє.Тяжко стало на душі у Синички. Сіла вона на гілочці й думає: „Полечу до дівчинки. Але де я візьму подарунок? Навкруги ж сніг, сніг, сніг...” І тоді вирішила Синичка понести Наталі пісню. Прилетіла до хати, влетіла у відчинену кватирку, сіла біля ліжка хворої і заспівала. Наталі стало легше.Запитання і завдання до казки: 1.Уявіть, що ваш друг захворів. Що б ви зробили йому і як би ви вчинили? 2.Розкажіть, як взаємодопомога може допомогти у таких ситуаціях: - ведмедиха загубила ведмежа; - у білки вкрали всі запаси на зиму; - вовчиця загубилась, і вовченята залишились одні; - дятел зламав свій дзьоб; - грибник наступив на мурашник.Наприклад, якщо вовчицю спіймали мисливці, всі можуть приносити вовченятам їжу, доки вони не виростуть. Якщо у білки вкрали запаси на зиму, звірі мають поділитися з нею своїми запасами.БесідаЗапитання і завдання: 1.Якби хтось запитав у вас, як навчитися допомагати людям, щоб ви відповіли? 2.Які якості мають бути притаманні людині, котра завжди готова прийти на допомогу іншим? 15 3. Розкажіть різні випадки зі свого життя, коли хтось допоміг вам або вашій сім’ї в біді. Розкажіть про свій добрий вчинок, який допоміг вашому другу. СТЕЖИНКА „КРАСА ДУШІ” В.О СУХОМЛИНСЬКИЙ „КРАСА, НАТХНЕННЯ, РАДІСТЬ І ТАЄМНИЦЯ” Пішов маленький хлопчик до лісу. По дорозі зустрів Діда, що повертався з лісу. Старий був зморений, але радісно засміявся. - Чого ви радієте, Дідусю? – запитує хлопчик. – Мабуть, у лісі є щось дуже хороше? - Так, Хлопчику, у лісі є Краса, Натхнення, Радість і Таємниця. Я їх побачив, і мені захотілось жити ще багато-багато років.Хлопчик побіг до лісу. Подивився навколо себе. Все красиве: і дуб могутній, і ялинка ошатна, і верба плакуча, й береза білокора. А найкрасивішою Хлопчикові видалася маленька квіточка фіалки. Вона підняла поверх трави свою синю голівку з фіолетовим очком, яке запитливо поглядало на Хлопчика. - Це краса, - прошепотів Хлопчик.Прислухався і почув далеко-далеко тиху пісню горлиці: тур...тур... І тієї ж миті згадались Хлопчикові ласкаві й добрі материнські руки. Захотілось заспівати пісню про маму. - Це натхнення, - прошепотів Хлопчик.Ще уважніше подивився Хлопчик навколо. Яскраво сяяло сонечко, високо в синьому небі літали птахи, до самого обрію пливли зелені хвилі лісу. - Як добре, що я все бачу й відчуваю, - подумалось Хлопчикові. – Світ – це Радість, але Таємниці не помітив. Пішов Хлопчик до лісу і наступного дня. Знову назустріч Дід. Розказав Хлопчик, як він відкрив для себе Красу, Натхнення і Радість, а осьТаємницю – не довелось. - Дідусю, а де ж Таємниця? Старий загадково посміхнувся й відповів: - От доживеш до сивого волосся – тоді й зрозумієш Таємницю.Запитання і завдання до оповідання:

Що відчув Хлопчик, коли побачив усю красу лісу? Уявіть себе в тому лісі. Що ви відчуваєте?
Чому Хлопчикові маленька квіточка фіалки видалася найкрасивішою?
Поміркуйте, яку захоплюючу пригоду про себе або інших людей ви б могли розповісти фіалочці з оповідання. Розкажіть їй цю пригоду.
Уявіть, що у вас на підвіконні оселилася фіалка. Розкажіть про те, як ви будете за нею доглядати. Придумайте чарівні пригоди, що раптом трапилися з нею.

Бесіда 16Запитання і завдання:1. Якби у вас запитали, як навчитися бачити красу, яку б ви дали пораду?2.Уявіть, що ви випили кілька краплинок з чарівного джерельця краси. Що ви відчуваєте?3.Розкажіть про будь-який красивий вчинок, який ви здійснили б. СТЕЖИНКА „ДОБРОСЕРДЕЧНІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ.”ЩОБ МЕТЕЛИК НЕ НАКОЛОВСЯ” Дівчинка Зоя гуляла у саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки. Над акацією літає барвистий метелик. -Ой, як же йому не страшно підлітати! Налетить на колючку – що ж тоді буде? Підійшла Зоя до акації. Зламала одну колючку, другу, третю. Мама побачила й питає: - Що ти робиш, Зою? Навіщо колючки зламуєш? -Щоб метелик не наколовся, - відповіла Зоя.Запитання і завдання до оповідання: 1.Уявіть собі, що ви – метелик, ви вирішили подякувати Зої за її добре серце. Назвіть слова, які б ви подарували дівчинці. 2.Ви побачили метелика, що заплутався у павутинні. Як би ви вчинили? 3.Чи можна назвати Зою доброю? 4.Якою, на вашу думку, має бути людина з добрим серцем?БесідаЗапитання і завдання: 1.Уявіть, що добра чарівниця подарувала вам скриньку з подарунками доброти. Перелічіть подарунки (хороший характер, посмішка, мрія, любов до людей, уміння вибачати, хороший товариш) 2.Якби чарівниця попросила вас подарувати рідним найдорогоцінніші з цих подарунків, які з них ви подарували б? СТЕЖИНКА „СКРОМНІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ХАЙ БУДУТЬ І СОЛОВЕЙ І ЖУК” У саду співав Соловей. Його пісня була прекрасна. Він знав, що її люблять люди і тому з погордою поглядав на квітучий сад, на яскраве блакитне небо, на маленьку Дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню. А поряд літав великий рогатий Жук. Літав і гув. Соловей обірвав пісню й каже з прикрістю Жукові: - Припини гудіти. Ти заважаєш мені спати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Було б краще, якби тебе, Жука, взагалі не було. Жук з гідністю відповів: - Ні, Солов’ю, без мене, Жука, світ не обійдеться. Як і без тебе, Солов’я. - Оце так мудрість! – розсміявся Соловей. – Отже, й ти потрібен у світі? Ось запитаємо у Дівчинки, вона скаже без кого світ збідніє, без тебе чи без 17 мене. Полетіли Соловей і Жук до Дівчинки, питають: - Скажи, Дівчинко, кого треба залишити в світі - Солов’я чи Жука? - Хай будуть і Соловей, і Жук, - відповіла Дівчинка. І, подумавши, додала. – Як же можна без Жука.Запитання і завдання до казки:1. Яку людину можна вважати скромною?2. Наведіть приклади скромних вчинків своїх друзів.БесідаЗапитання і завдання:1. Як ви гадаєте, чи можна водночас зробити кілька добрих справ? Чи вдавалося це коли-небудь вам?2. Чи були у вашому житті моменти, коли дружелюбність долала неприязнь? СТЕЖИНКА „СПІВЧУТТЯ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ЯК СЕРГІЙКО НАВЧИВСЯ ЖАЛІТИ” Сергійко гуляв собі біля ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона й каже:- Не заважай мені слухати, як хлюпочуть хвилі. Сергійко здивувався. А потім узяв і кинув у ставок камінець. Дівчинка й питає:- Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався. - Хіба ти не бачила? Я кинув камінець. Дівчинка й каже:- Я нічого не бачила, бо я сліпа. Сергійко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина не бачить? Настала ніч. Сергійко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ. А в хаті було темно. Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер він уже не дивувався – його серце стиснув жаль. Як же вона бідна живе в темряві? Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки і пожаліє її.Запитання і завдання до оповідання:1. Що підштовхнуло Сергійка до співчуття?2. Чи вмієте ви співчувати, коли у когось якісь неприємності? Що саме ви робите?БесідаЗапитання і завдання:1.Коли вам зле, чи подобається вам, коли вас жаліють? Розкажіть дітям, як під час війни та інших великих стресів люди виявляли одне до одного жалість та співчуття. 18 СТЕЖИНКА „ХОРОБРІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ЯК МИКОЛА СТАВ ХОРОБРИМ” Першокласник Микола прийшов сьогодні до школи дуже рано. На лавці під високою тополею сиділо двоє дівчаток. Вони дивилися на дерево, щось зацікавило їх там. В очах у дівчаток хлопчик помітив тревогу. Раптом над великою тополиною гілкою знялася пташка, запищала тривожно і в ту ж мить біля лавки впало маленьке пташеня. Миколка зрозумів, що пташеня випало з гнізда, а мати його – в розпачі. Одна з дівчаток взяла пташеня й сказала:- Якби ж це хто сміливий був зараз у школі, він би поліз на дерево і поклав пташеня в гніздо. Микола був дуже боязким. Але слова дівчинки вразили його. Невже вона вважає його боягузом?- Я полізу, - сказав Микола.- Ти? – запитали дівчатка і з подивом подивились на хлопчика. Миколка поклав пташеня за пазуху й поліз на тополю. Від страху в нього тремтіли руки й ноги, але він ліз і ліз все вище й вище. Поклавши пташеня й гніздо, Миколка зліз на землю. Дівчатка дивились на нього із захопленням.Запитання і завдання до оповідання:1. Що допомогло Миколці перебороти свою боязливість?2. Як ви гадаєте, яке враження на дівчаток створив вчинок першокласника?3. Чи вважатиме тепер Миколка себе боягузом?4. Чи траплялись з вами схожі ситуації і що ви робили у цьому разі? Розкажіть про свій хоробрий вчинок.5. Яку людину можна вважати хороброю?БесідаЗапитання і завдання:

Чи вважаєте ви себе хороброю людиною?
Чи була у вашому житті подія, яка зробила вас хоробрим?
Як ви гадаєте, що потрібно для того, щоб навчитися хоробрості?
Чи є у вашому житті люди, поруч з якими ви ніколи нічого не боїтеся?
Чи були у вашому житті випадки, коли турбота за чиєсь життя робила вас хоробрим?

СТЕЖИНКА „МИЛОСЕРДЯ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ” Хтось виніс з хати маленьке, сіре кошенятко й пусти його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хтось сумно киває головою, а хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та йде далі. Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося до куща й сидить – тремтить. Поверталася зі школи маленька Наталочка. Чує – 19нявчить кошеня. Вона не сказала ані слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулось кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке. І забрала Наталочка кошенятко додому, щоб зігріти, нагодувати.Запитання і завдання до казки:

Який вчинок зробила Наталочка на відміну від інших людей?
Хто із вас зробив в житті милосердний вчинок?
Щоб було, коли б на світі бракувало милосердних людей?
Як би ви діяли на місці Наталочки?

БесідаЗапитання і завдання:

Як ви думаєте, що люди можуть зробити для птахів, і що для людей можуть зробити птахи?
Подумайте, розкажіть, які милосердні вчинки можуть подарувати мешканцям землі вітерець, дощик, дерево, веселка?

СТЕЖИНКА „МУДРІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ЛЮДИНА ПРИНЕСЛА ЖИТТЯ” У зеленому степу – сірий похмурий острівець. Це мертве поле. З незапам’ятних часів на ньому нічого не росло, бо грунт був переповнений сіллю. Над розпеченою землею стояло гаряче повітря. Ні билинки, ні коника, ні квіточки – нічого живого не було. Ніколи не співав над Мертвим полем жайворонок. І небо було не блакитним, а сірим. Та ось прийшла на Мертве поле Мудра людина. Принесла кошик цілющого чорнозему, висипала. Принесла другий, третій, десятий. Минали дні, місяці, роки, а Людина з ранку до ночі носила на Мертве поле чорнозем. Вона засіяла поле і посіяла пшеницю. І сталося диво. Мертве поле зазеленіло. Зашуміла, заколосилася пшениця, засюрчав коник, сіре небо стало блакитним, а над достигаючи ми колосками заспівав жайворонок. Жайворонки всього світу прислухались до його співу.Запитання і завдання до казки:

Який вигляд мав степ, коли не було людини?
Що Мудра людина зробила, щоб принести на землю життя?
Як би ви потрапили в той степ, щоб ви робили?
Які події вчать людину мудрості і чому? (Народження людини, створення сім’ї, хвороба близьких, втрата, смерть)

БесідаЗапитання і завдання:

Розпитайте у батьків про подію, яка навчила їх мудрості.
Що допомагає людині бути мудрою? (спілкування, природа, книги мистецтво),
Хто у вашій сім’ї наймудріший? Чому?

4.Чи була у вашому житті мить, коли вам було дуже самотньо, і ви думали, що нікому не потрібні, а потім упевнились, що це не так? 20 СТЕЖИНКА „ЛЮБОВ ДО ТВАРИН” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ДИВНИЙ МИСЛИВЕЦЬ” Живе у нашому селі дід Максим. Усі кажуть: дід – мисливець. Щойно починається полювання на зайців чи качок, дід щодня йде з рушницею до лісу. Виходить із дому рано – вранці, а повертається ввечері. Але що це за дивний мисливець такий! Ніколи не несе додому ні зайця, ні качки. Приходить з порожньою торбою. Одного разу приніс дід Максим маленьке зайченя. Знайшов під кущем. У зайченяти була зламана ніжка.Дід зробив з двох гілок пов’язку, забинтував ніжку. За тиждень ніжка зрослася, і дід відніс зайченя в поле. Чого ж це дід Максим такий невдаха? Пішли одного разу з дідом, захотілось подивитись, як же він полює. Бачать: поклав дід рушницю, а сам ходить лісом і розкладає під кущами сіно зайцям. Зрозуміло тоді, чому дід Максим – дивний мисливець.Запитання і завдання до оповідання:

Чому дід Максим дивний мисливець?
1. Розкажіть, як дід Максим турбується про тварин?
2. Уявіть, що ви, як і дідусь, вирішили для тварин і птахів побудувати зимову їдальню. Як і з яких матеріалів ви її зробите?
3. Придумайте рецепти різних страв для тварин. Наприклад, гілочки для зайчика, зернята гречки і крихти хліба для пташок.

БесідаЗапитання і завдання:

Якої пори року птахам і тваринам потрібна допомога людини і чому?
Попросіть дітей, щоб вони розробили „чарівний” план допомоги тваринам.

СТЕЖИНКА “ПОШУКИ ПРЕКРАСНОГО” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ХРИЗАНТЕМА І ЦИБУЛИНА” Неподалік від хати росла Хризантема. Влітку вона зацвіла ніжним рожевим цвітом і милувалась своєю красою. Її квіти шепотіли: „Які ми гарні”. А поруч з Хризантемою росла Цибулина. Ну, звичайнісінька цибуля. Наприкінці літа Цибулина доспіла, зелене пір’я зів’яло, а від неї відгонило гострим духом. Хризантема морщилась і казала:

Як неприємно від тебе тхне! Дивуюся, навіщо люди тебе сіють. Мабуть, щоб відлякувати бліх.

Цибулина мовчала. Проти Хризантеми вона почувалася простачкою. Та ось із хати вийшла жінка і попрямувала до Хризантеми. Ця затамувала дух. Певно, жінка зараз скаже: „Які гарні квіти!..”Хризантема аж танула від утіхи. Потім жінка нахилилась, вирвала Цибулину, роздивилась і вигукнула:

Яка гарна цибулина!

Хризантема нічого не могла збагнути. Вона собі думала: „Невже й Цибулина 21 може бути гарною?”Запитання і завдання до казки:

Якою вважала себе Хризантема? Чому?
Чому, на вашу думку, хризантема не полюбила Цибулину. Уявіть себе Цибулиною. Які ваші думки, діти?
Розкажіть про будь-яку людину, яка схожа на Хризантему.
Подумайте і скажіть, що прекрасного є у цибулини?

БесідаЗапитання і завдання:

Розкажіть про найпрекрасніший день у своєму житті
Що у вашої мами (тата, бабусі, дідуся) найпрекрасніше? Чого найпрекраснішого всі хотіли б навчитися і чому?

СТЕЖИНКА „БЕРЕЖЕМО ПРИРОДУ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ХЛОПЧИК І ДЗВІНОЧОК КОНВАЛІЇ” Настала весна. Із землі визирнула зелена стрілочка. Вона швидко росла, потім поділилась на два листочки. Листочки стали великими. Між ними з’явився па росточок. Він піднявся, прихилився до одного листочка, а рано-вранці зацвів Дзвіночок. Це був Дзвіночок Конвалії. Побачив Дзвіночка Конвалії маленький Хлопчик. Його так вразила краса квіточки, що він не міг відвести від неї очей. Хлопчик простяг руку і хотів зірвати квітку. Дзвіночок шепоче:

Хлопчику, для чого ти хочеш мене зірвати?
Ти мені дуже подобаєшся. Ти такий гарний.
Добре, - сказав Дзвіночок Конвалії і тихенько зітхнув. – Зривай, але спочатку скажи, який я красивий.

Хлопчик задивився на Дзвіночок Конвалії.Квітка була прекрасна. Вона була схожа на ранкове небо і на блакитну воду ставка і ще на щось дивовижно красиве. Хлопчик усе це відчував, але словами висловити не зміг. Він стояв біля Дзвіночка Конвалії, зачарований красою квітки. Стояв і мовчав.

Рости, Дзвіночку, - тихо мовив Хлопчик.

Запитання і завдання до казки:

Як ви думаєте, чому хлопчик все ж таки не зірвав конвалії?
Як би ви вчинили, коли б захотілося зірвати красиву квітку?
Опишіть красу квітів, не називаючи їх. За описами діти вгадують про які квіти розповідають їхні друзі.

4. Перелічить, що дарують конвалії людям.БесідаЗапитання і завдання:

Уявіть, що одного разу ви побачили людину, яка на ваших очах зламала дерево, вдарила палицею тварину, кинула камінцем у пташку. Що ви сказали б цій людині?

22 СТЕЖИНКА „ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ЯБЛУКО І СВІТАНОК” Малий Мишко часто приходив у сад до свого дідуся Корнія. Дідусь пригощав онука смачними яблуками, грушами, медом. Та Мишко не міг відірвати очей від великого-великого, білосніжного яблука, що виросло аж на вершку однієї яблуні.

Дідусю, любий, дозвольте мені, я полізу й зірву он те яблуко.

- Ні, - каже дідусь. – Це яблуко того буде, хто прийде в сад на світанку й попрацює часинку: наллє води бджолам, позрізає сухі гіллячки. Кілька разів збирався Мишко прийти в сад на світанку, та не міг подолати лінощів. Нарешті зібрався таки з силами, розплющив очі перед світом, ударив кулаком подушку й побіг у дідусів сад. Налив бджолам води, повідрізав сухі гіллячки. Заграла ранкова зоря. Підходить Мишко до яблуні з омріяним яблуком і дух затамував. Таке диво! Яблуко на самісінькому вершку не біле, а рожеве, як небо світанкове.

Що ж, тепер яблуко твоє, - тихо каже дідусь Корній. – Лізь і зривай.
Ні, дідусю... Нехай завтра...
Чому? – дивується дідусь і радіє.
Хочу побачити ще один світанок.

Запитання і завдання до казки:

За кого хлопчик Мишко був відповідальним у казці?
Як ви гадаєте, якою людиною стане хлопчик Мишко, коли подорослішає?
Чи саджали ви коли - небудь дерева?
Розпитайте своїх дідусів та бабусь, коли та ким були посаджені дерева в їхньому саду.

БесідаЗапитання і завдання:

Що означає бути за когось відповідальним?
Як ваші батьки вчать вас відповідальності?
Як ви вважаєте, чи мають діти відповідати за своїх батьків?

СТЕЖИНКА „ДОБРОТА” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „КРАПЛИНКА РОСИ” Рано-вранці на квітці троянди прокинулась Краплинка роси. -Як я тут опинилась? – думає Краплинка. – Увечері я була високо в небі. – захотілось їй знову в небо. Пригріло Сонечко. Випарувалась Краплинка, піднялась високо-високо у блакитне небо, до самого Сонечка. -Чого це ви заховали мене від людей? – розгнівалось Сонечко. І послало на хмару вогненну стрілу. Вдарила вогненна стріла, загримів грім. Злякалась чорна хмара й розійшлася. Пішов дощ. Упала Краплинка на 23землю. - Дякую тобі, Краплинко, - промовила Земля. – Я так скучила за тобою.Запитання і завдання до казки:

За що подякувала Земля Краплинці?
Яке добро зробила Краплинка?
Уявіть, що одна краплинка потрапила на пшеничне зернятко, і з нього виріс чарівний „колосок доброти”. Розкажіть, як цей колосок допоможе людям.

БесідаЗапитання і завдання:1.Покажіть дітям насінину будь-якого фруктового дерева і попросіть їх намалювати, який матиме вигляд дерево за десять років. Після цього діти мають перелічити всіх, чия доброта допомогла цьому дереву вирости. (Доброта сонечка, землі, повітря, садівника)2.Потім попросіть дітей перелічити всіх, чия доброта допомагає їм рости. (Доброта батьків, бабусь, дідусів, вихователів, вчителів, друзів). СТЕЖИНКА „ДОПИТЛИВІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ПТАШЕННЯ ВИПАЛО ІЗ ГНІЗДА” У дятлихи четверо пташенят. Одне із них дуже не спокійне. Виглядає із гнізда, все йому хочеться бачити, про все знати: а що там за гніздом? Що там пливе по небу? Що це таке гаряче та яскраве? -Виростеш, полетиш і побачиш, - сказала дятлика. Але не спокійне пташеня не послухало мами. Висунулось із гнізда і впало. Сидить на траві та й плаче. Прилетіла мама. -Як же тебе врятувати, неслухняна дитино? Сідай до мене на спину, тримайся дзьобом за пір’я. Сіло пташеня на спину, вчепилось міцно лапками і дзьобом. Прилетіла мама, принесла дитину до гнізда і запитує: -Будеш із гнізда випадати? -Не буду, - сказав радо маленький і підвів голівку, щоб виглянути із гнізда. Підняв голівку і запитує: -А що це таке – трава?Запитання і завдання до казки:

Уявіть, що пташеня подорослішало але залишилося таким самим допитливим і зробило багато корисних справ та відкриттів з лісового життя. Розкажіть про ці відкриття і як вони допомогли мешканцям лісу. Пофантазуйте.
Якби мама сама розповіла пташеняті про все, що його цікавило, чи випало б воно з гнізда? Як би ви відповіли йому на його запитання?

БесідаЗапитання і завдання:

Чи цікавіше життя у допитливих людей і чому? Чи ти допитливий?

24 2. Чи розповідають вам батьки про те, що вас цікавить? 3. Чому з віком люди стають менш допитливими? СТЕЖИНКА „ВІРНІСТЬ” В.О СУХОМЛИНСЬКИЙ „СТАРИЙ ПЕНЬ” Росло в лісі велике гіллясте дерево. Весною воно вкривалось зеленим листом, білими квітками. Прилітали до квіток бджоли і джмелі. Поселилися на дереві співучі пташки. Щовесни поверталися вони з теплого краю, знаходили своє дерево і весело щебетали: „Доброї весни, рідне дерево, ось ми і прилетіли до тебе”. Радісно жилось дереву, бо багато друзів було у нього. Минули роки. Постаріло дерево, засохло. Прийшли до лісу люди, спиляли його і кудись повезли. Залишився тільки пень. Від суму й самотності покрився вінсірим пилом. Боляче було йому, коли згадував, як злітались до нього бджоли і джмелі, як співали пташки. Прилетіли якось пташки, покружляли, защебетали тривожно й полетіли. Пень заплакав з туги. Так хотілось йому чиєїсь прихильності, дружби. Настала осінь. Якось прибіг до пенька їжак. Вирив ямку та й носить сухі листочки, жмутки моху, стеле зимову постіль. Зрадів старий пень. І їжак з пеньком став ласкавий. Подружилися вони, розповіли одне одному про своє життя. Аж помолодів пень. Зацвів зеленим мохом. Бо є тепер у нього вірний друг.Запитання і завдання до казки:

Як ви гадаєте, чому дереву було так добре, коли воно було молодим?
Чому пень засумував? Чому він так зрадів їжачкові?
Що означає вірність? Поясніть?
Як би ви допомогли пню, коли б були лісовою твариною, комахою, пташкою? Уявіть і розкажіть.

БесідаЗапитання і завдання:

Яку людину можна назвати вірним другом?
Чи є у вас вірний друг?
Перелічить тварин, які вірно служать людині. Розкажіть про вірність своїх домашніх тварин.
Розкажіть про те, як ви піклуєтесь про свою домашню тварину.

СТЕЖИНКА „ДРУЖБА” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ДІВЧИНКА І РОМАШКА” Ласкавим сонячним ранком дівчинка вийшла погратись на зеленій галявині.Раптом чує: хтось плаче. Прислухавшись, дівчинка зрозуміла, що плач долинає із галявини, де лежить великий камінь. Камінь не дуже великий, але міцний. Дівчинка запитує: „Хто там плаче під каменем?” 25 -Це я ромашка, - долинув голос, визволи мене з-під каменя. Відкинула дівчинка камінь і побачила ніжне стебло Ромашки. -Спасибі тобі, Дівчинко – сказала Ромашка, розправивши плечі і вдихнувши на повні груди повітря. Ти визволила мене від Кам’яного Гніту. -А як же ти потрапила туди? -Обдурив мене Кам’яний Гніт, - відповіла Ромашка. – Була я маленьким ромашковим насіннячком. Восени шукала прихистку. Дав його мені Кам’яний Гніт, пообіцявши оберігати від холоду і спеки. А коли мені захотілось побачити сонечко, він ледве не задушив мене. Я хочу бути твоєю, Дівчинко. Дівчинка приходила до Ромашки і вони разом зустрічали Сонечко. -Як хороше бути твоєю, Дівчинко! А коли б ти виросла в лісі чи край дороги? Коли б ти була нічия? – спитала дівчинка. Я б умерла з горя, - тихо промовила Ромашка. -Але нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Ось та Вогняна Маківка – вона товаришує з сонечком. Сонечко шепоче їй: „Ти моя, Вогняна Маківко”. Я чую цей шепіт, потім сходить Сонечко і Маківка розкриває пелюстки. А ось Васильок – друг Весняного Вітру. Він найпершим щоранку прилітає до Василька будить його і шепоче: „Прокидайся!”. Квітка не може жити, коли вона нічия.Запитання і завдання до казки:

Як ви думаєте, чи бувають нічиї звірі, птахи, квіти, і коли це буває?
Чи можна вважати дівчинку другом ромашки? Чому?
На вашу думку, чи можуть рослини і тварини дружити з людиною?
Розкажіть про свою дружбу з рослиною, твариною.

БесідаЗапитання і завдання:

Як ви вважаєте, чи важко бути справжнім другом? І для чого це потрібно?
Як треба ставитися до людей, щоб у тебе з’явились друзі? Розкажіть, як ви знайшли своїх друзів?
З якою людиною ви хотіли б потоваришувати і чому?
Чи була у вашому житті мить, коли вам було дуже самотньо, і ви думали, що нікому не потрібні, а потім упевнились, навпаки?

СТЕЖИНКА „ЧУЙНІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ЯК БІЛОЧКА ДЯТЛА ВРЯТУВАЛА” Серед зими потепліло, пішов дощ, а потім знову замерзло. Вкрились льодом дерева, зледеніли шишки на ялинках. Не має чого їсти дятлові, стукає об лід, а до кори не достукається. Сів дятел на ялинці та й плаче. Падають гарячі сльози на сніг, замерзають. Дивиться білка з дупла – дятел плаче. Стриб, стриб прибігла до дятла. „Чого це ти, дятле, плачеш?” – „Немає чого їсти, білочко”. Жаль стало білочці дятла. Винесла вона із дупла велику ялинову шишку. 26 Поклала між стовбуром і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну довбати її дзьобом. А білочка сидить біля дупла й радіє. І білченята в дуплі радіють. І сонечко в небі радіє.Запитання і завдання до казки:

Подумайте і назвіть, які риси характеру появилися у білочки в цій казці?
Уявіть, що перед вами – голодний птах. Як би ви діяли?
Розкажіть про подібний вчинок, який трапився у вашому житті. Уявіть собі, що білочка запросила б вас до лісу сама в той час, коли трапилась ця історія. Що б ви зробили?

БесідаЗапитання і завдання:

Хто у вашій сім’ї найбільш чуйний і чому?
Чи вважаєте ви себе чуйною людиною?
Розкажіть про будь-який випадок у своєму житті, коли ви побачили на вулиці якусь людину чи тварину, котрим потрібна була допомога, і

допомогли їй. СТЕЖИНКА „ЩАСТЯ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ЖУРАВЕЛЬ І ПАПУГА” Жив собі журавель. Жив він на березі чистого озера. Наступала зима. Пристав він до ключа інших журавлів і полетів далеко на південь. Там вічне літо, теплі води, смарагдові береги, блакитне небо. У лісах багато дивовижних пташок, зелених, синіх, голубих папуг. Усі вони співають, радісно кричать. Журавлеві нашому сумно. Питає зелена Папуга Журавля: -Чого ти сумуєш? Чого ти гнізда не мостиш, журавлят не висиджуєш? Мовчить Журавель. Поглядає на північ. Коли це стрепенувся, прислухався до чогось. Десь пролунав журавлиний крик. Радісний, тривожний. Злетів Журавель – щоб наздогнати інших журавлів. -Куди ж ти летиш? – дивується Папуга. – Там же холодно. П’ять місяців поживеш, знову ж сюди прилетиш. Що там доброго на твоїй холодній півночі? -Добре те, що я там народився. Там моя батьківщина. Там моє щастя.Запитання і завдання:

Як ви думаєте, в чому полягає щастя для Журавля?

2. Розкажіть про свою найзаповітнішу мрію. 3. Уявіть, що разом із Журавлем ви подорожуєте. Розкажіть про якийсь щасливий випадок, який трапився з вами в дорозі. 4. Уявіть, що Журавель подарував вам свою пір’їнку, а вона дала вам чарівну пораду, як стати щасливим. Щастя для вас, що це таке? БесідаЗапитання і завдання: 27

Розкажіть про різні моменти свого життя, коли ви відчули себе щасливим.
Розкажіть про будь-який свій вчинок, який приніс щастя оточенню.

СТЕЖИНКА „ДРУЖЕЛЮБНІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ВРАНЦІ НА ПАСІЦІ” Був сонячний весняний ранок. З вулика вилетіла бджілка. Покружляла над пасікою та й понеслася вгору. Дивиться – на землі щось біліє. Спустилася – а то яблуня цвіте. Знайшла найпахучішу квітку, сіла на її пелюстки та п’є солодкий сік. Напилася ще й діткам своїм набрала. Знову піднялася, полинула. Летить над лугом, аж бачить: на зеленому килимі багато золотих сонечок. Спустилася бджілка. Перед нею – цвіте кульбаба. Квітки великі, пахучі. Знайшла бджілка найпахучішу квітку. Сіла на золоте сонечко. І набрала багато-багато меду. Повернулася бджілка додому. Віднесла мед у вулик, вилила в мисочки маленькі. Та й полетіла до подружки своєї. Розповіла їй про яблуню, про кульбабу. Та й полетіли вони разом. А сонце світило над усім світом. Воно гріло і яблуню, і зелений луг, і ставок. І бджоли радісно співали, бо є сонце. І золоті сонечка квітів. СТЕЖИНКА „ВДЯЧНІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ЛЕВ І МИША” Пішов раз лев на полювання і зустрів мишу. Хотів її з’їсти, вже й лапою притиснув. А мишка й каже йому: -Ой, Леве, могутній володарю! Не їж мене, змилуйся, я за це тобі в пригоді стану. Засміявся лев: -Ти мені в пригоді станеш? Якась нещасна мишка мені, цареві над звірями, в пригоді можеш стати? В якій же це пригоді? -А хто може теє знати, - каже мишка, - тільки благаю тебе – зглянься наді мною!.. І лев відпустив мишку. Подякувала вона й побігла швиденько до своєї нірки. Коли це, за якимсь часом, попався лев у тенета. Б’ється, сердешний, борсається в тенетах, а нічого не зробить – ще більше заплутався у сітку. Аж де не взялась мишка, - одну петельку перегризла, другу... Як заходилася, то таку дірку в тенетах зробила, що лев і виліз. Тоді мишка й каже: -А що, бачиш, і я, маленька мишка, тобі в пригоді стала! - Бачу, - відповів лев. – Віддячила ти мені і навчила мене. Спасибі тобі. СТЕЖИНКА „ЩЕДРІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ПТАШИНА КОМОРА” Восени в степу не змовкало пташине щебетання. Пташки злітались на 28 скошене поле, дзьобали зернятка. А на узліссі стояла Горобина, рясно обліплена червоними гронами. Стоїть горобина й дивується: чому до неї не летять птахи. Питається вона у Дрозда. -Дрозде, чого ти не покуштуєш моїх ягід? - Почекай, Горобинонько, вони знадобляться у тяжку годину. На твоїх гілках – наша пташина комора. Випав сніг. Білим килимом вкрились поля. Занесло кучугурами висохлу траву. І вдень, і вночі співає свою журливу пісню холодний вітер. Рано-пораненьку прокинулась Горобина від пташиного щебетання. Бачить – налетіли на неї дрозди й дятли. -От і пташина комора знадобилась, своїми ягодами. СТЕЖИНКА „МРІЙЛИВІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ПИХАТА ЖАБА” Сподобалося жабі, як журавель співає. Сидить вона в болоті, слухає журавлиний спів і думає: „Навчуся і я співати по-журавлиному. Буду не така, як усі жаби. Хай дивується весь жаб’ячий рід”. Довго вчилася вона співати по-журавлиному і таки навчилась. Розмовляють із нею по-жаб’ячому, а вона мов не розуміє – відповідає по-журавлиному. Розгнівались жаби й дорікають своїй подружці: -Ти ж така жаба, як і ми, чого ж ти не хочеш розмовляти по-жаб’ячому? Жаба задерла голову й каже: -А може, у мене виростуть крила, і я полечу, як журавель! СТЕЖИНКА „ТУРБОТЛИВІСТЬ” В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ „ХЛОПЧИК ХОТІВ ПРИГОЛУБИТИ СНІ ЖИНКУ” З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора мов пушинка. І красива, мов зірка. На землі стояв Хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде під ноги, і її затопчуть. Ні не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтанула. Хлопчик з жалем дивиться на руку. На долоні блищить крапелька, мов сльозинка. Додаток №2 ПОШУКОВО – ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ З ДОШКІЛЬНИКАМИ Досліди з водоюДослід №1Припущення: Вода – це рідина. 29 Хід досліду: продемонструвати властивість води розливатися в різних напрямках, утворюючи плями різної форми і розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посуду носиком (чайник, глечик, поливальниця) і кількома цівками з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому?Дослід №2Припущення: Температура води залежить від температури навколишнього середовища.Хід досліду: запропонувати дітям попробувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і пренесеної з холоду. Від чого залежить температура води?Дослід№3Припущення: Легкі предмети плавають, а важкі тонуть.Хід досліду: у прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2 – 3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску), використовуючи послідовні дії. Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води. Дослід №4Припущення: Вода, що нас оточує, не завжди чиста, але її можна очистити.Хід досліду: прозорий посуд наповніть водою, в рівному об’ємі. Першу – водою з водопровідного крану, другу – водою з калюжі, третю – дощовою водою. Спершу слід роздивитися воду в кожній пробірці через збільшуване скло. Висновок діти роблять самі. Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний з вугілля чи через серветку. Діти роблять висновки. Припущення підтвердилося.Дослід №5.Припущення: Перетворення води в газоподібний стан.Хід досліду: незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою і поступовим зменшенням кількості води у колбі.Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрібні частинки й у вигляді пари піднімається вгору.Дослід №6.Припущення: Вода не рухається по стеблах і листі рослин, вона залишається в коренях.Хід досліду: для наочної доказовості руху води по всіх частинах рослини візьміть 1 – 2 пагони судинної рослини, наприклад, бальзаміну, з добре 30 сформованою системою й помістіть їх у забарвлений розчин. Разом з дітьми спостерігайте, як бальзамін всмоктує зафарбовану воду. Отже припущення не підтвердилося.Дослід №7.Припущення: Кулька і човник з пластиліну у воді не потонуть.Хід досліду: зліпіть кульку з пластиліну. Налийте воду в склянку і покладіть туди кульку. Чи плаває вона? Вона потонула? Розімніть, зліпіть з пластиліну човник з високими бортами. Чи плаває зараз пластилін? Так. Човник займає більше місця, ніж кулька, тому він більше витісняє води. Вода так сильно давить на човник, що утримує його на поверхні. Металеві човни дуже важкі, вони мають таку форму, яка витісняє багато води. Вода натискує на корабель з такою силою, яка достатня, щоб він не потонув. Досліди із снігомДослід №1Мета: Довести дітям, що сніг уловлює з повітря частинки куряви і кіптяви.Хід досліду: покласти на тарілку грудочку снігу. Після того, як сніг розтанув, на дні і краях з’явилася брудна смужка.Висновок: отже, сніг – очисник повітря, тому після сильних снігопадів повітря свіже й запашне. Дослід №2.Мета: Довести, що сніг біля клена тане швидше, ніж біля берези. Чому?Хід досліду: дослід проводиться сонячного дня. Підійти до дерева і постояти 5 хвилин. Потім рукою доторкнутися до кори клена і берези. Запропонувати дітям покласти одну долоньку на світлу куртку, а другу на темні брюки. Відзначити, що предмети нагріваються неоднаково: темні – сильніше, а світлі – слабше. Тому і біла кора берези холодніша, ніж темна кора клена.Висновок: стовбур клена нагрівається сильніше, тому під кленом тепліше, і сніг тане швидше. На основі цих знань можна провести інший дослід із чистим і брудним снігом. Звернути увагу дітей на те, що брудний сніг тане швидше, ніж чистий. Запитати у дітей: у чому причина цього явища? Досліди з льодомДослід №1Припущення: Лід тоне у водіХід досліду: наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не потоне у воді, а плаває на поверхні. Це означає, що він легший за воду, і вже цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з’являється лише на поверхні. 31 Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, у свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі і всьому живому, що є у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається. Дослід №2Припущення: Лід швидко розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу – в холодній воді.Хід досліду: спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду. Другий – в гарячу, а третій – на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду. Досліди з повітрямДослід №1Мета: Продемонструвати наявність повітря навколо нас, у водіХід досліду:

з силою втягнути повітря склавши трубочкою губи. Повітряний струмінь „звучить” і відчувається на губах.
Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.
Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з’являться бульбашки, наповнені повітрям.
Перекинути порожню склянку догори дном і, тримаючи її рівно, повільно

- занурити в воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє? - подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?

зважити на терезах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?

Дослід №2 Мета: Продемонструвати потребу в повітрі людей, тварин.Хід досліду: запропонувати дітям на короткий час затулити носа і рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря й відчути, як це приємно. Покласти руки на груди, відчути, як ритмічно рухаються груди під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою.Дослід №3Припущення: Корені рослин не дихають під землею, бо там немає повітря.Хід досліду: грудочку твердої землі вкиньте в трьох літрову банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок. Звідки вони взялися? (із землі)Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Воно необхідне їм для росту і розвитку. Якщо грунт твердий, повітря в ньому мало і кореням майже нічим дихати. Треба рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити „сухий” полив. 32 Дослід №4Припущення: Рослини, які оточують дитячий садок, не очищують повітря в груповій кімнаті.Хід досліду: наклейте паралельну смужку на щілину між вікном та підвіконням, на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, і на тих що не захищені також. Через деякий час зніміть смужки, розгляньте їх. Який папірець брудний? Вочевидь, що дерева і кущі захищають у певній мірі будівлі з боку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобільних шляхів. Додаток №3 ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ Барви природиМета: розкрити дітям різнобарв’я природи рідного краю; навчити естетично сприймати світ природи; здійснювати сенсорний і мовленнєвий розвиток засобами природи.Матеріал: об’єкти природи (на вибір дорослого)Ігрові завдання-запитання:- хто віднайде більше квітів певного кольору?- Хто скільки відтінків помітив у пелюстках однієї квітки (листка, неба, трави, землі) Звуки природи Мета: навчити дітей прислухатися до звуків природи, пізнавати і розрізняти голоси птахів, інших явищ; розвивати фонематичний слух, виховувати бажання дотримуватися правил поведінки в природі, зокрема у лісі під час висиджування птахами пташенят.Матеріал: записи різноманітних звуків, які чути в природі.Ігрові завдання-запитання:- хто як співає?- упізнай „співака” за голосом (розпізнавання голосів птахів).- хто господар цього лісу?- хто більше почує різноманітних голосів у природі?- про що вода співає навесні?- шум зеленого гаю. Рослини нашого лісуМета: закріпити знання про природні багатства рідного краю, про лісові рослини своєї місцевості.Матеріал: гілочки, листки, плоди різних лісових рослин.Хід гри: гра проводиться після екскурсії, збору та вивчення природного матеріалу. Дорослий називає рослину. Дитина, у якої є листок або плід цієї 33 рослини, розповідає все, що знає про неї. Інші діти можуть доповнити. Гра завершується загадуванням та відгадуванням загадок про рослини лісу, дидактичними вправами „Що було б, якби в лісі зникли всі дерева”, „Що було б, коли б кожна дитина нашої групи разом з батьками зламали для себе по одній гілочці берези і вирубали б по одній ялинці?”Примітка: аналогічно можуть проводитися дидактичні ігри про рослини саду, городу, поля. Збережи насМета: закріпити знання про деякі рослини і тварини, занесені до Червоної книги.Матеріал: малюнок із зображенням лісу, галявини, неба; площині зображення рослин і тварин, занесених до Червоної книги, Червона книга.Ігрове завдання: за складами, позначеними різним кольором на малюнку, прочитати назви рослин, тварин, птахів, занесених до Червоної книги. Додаток №4 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ Підкажіть

Куди зникають на зиму жаби?
Де раки зимують?
Який дикий звір любить малину?
Яка лісова тварина сушить собі гриби на зиму?

- Чиї пташенята не знають своєї матері?

Що станеться з бджолою після того, як вона вжалить?
Яку користь приносять людині синички взимку?
Навесні чи влітку цвіте бузок?
Чому граки ходять по полю слідом за орачами?
Куди повернута голівка соняшник4а опівдні?
Чому деякі квіти (наприклад, кульбаба, мокрець) в різний час і в різну погоду розкривають і закривають свої пелюстки?

Проблемні запитання

Чи можна, не бачачи тварин, дізнатися по слідах, хто ходив по піску або снігу?
Хто, як їжу здобуває?
Чому птахів називають нашими друзями?
Як можна допомогти птахам взимку?
Чому навесні плаче зламана гілка?
Чому квітка тюльпана під кущем менша і розквітає пізніше, ніж та що

росте посеред квітника на сонці?

Що допомагає рибам так швидко плавати у воді?

Навіщо зайчику біла шубка?
Хто як одягається?
Хто яку оселю собі будує?
Хто кому потрібен?
Хто як до зими готується?

Завдання 1. Закінчіть оповідання Одного разу зібралися комахи на лісовій галявині і стали пояснювати одна одній, хто як зиму проводить. Бабка-кропивниця сказала: „Я буду зимувати під дахом старого будинку. Там є тепла і затишна щілина”. Питання до дітей:

Розкажіть, де будуть зимувати мурахи (бджілки, гусінь, жуки).
Чи потрібна комахам ваша допомога?
Чим ви можете допомогти?

Завдання 2. Знайдіть помилку в оповіданні. Жили-були дві бабки – подруги. Разом вони літали на луг, розгойдувалися на високих квітках, пили ранкові роси. Але одного разу бабка не знайшла на лужку своєї подруги. „Мабуть, вона захворіла, - вирішила бабка, - треба провідати хвору подругу та принести їй смачну їжу. Мабуть, захоплю їй для пригощення тлю або муху”. Зраділа бабка такому рішенню й полетіла до подруги. Діти знаходять помилку: „Метелики не їдять мух. Вони п’ють квітковий сік. Їхня гусінь любить листя, тому для рослин вони шкідливі. Додаток №5 МОВЛЕННЄВІ ЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ Про що розповів їжачокМета: розвивати вміння дітей встановлювати залежність між сезонними змінами та зміною життя тварин, виділяти особливості життя деяких тварин, залежно від сезону, та розповідати про це.Зміст. Кожен по-своєму готується до зими. Стрибає білка-непосида. Збирає горіхи, жолуді, розкладає їх по дуплам, а якщо знайде на землі грибок – зірве його та повісить сушити на дереві – взимку їй це дуже знадобиться. Цілий день працює білка та все поглядає на сусіда-їжака, який до осені ледачим, неповоротким став, мало бігає лісом, не ловить мишей, залізе в сухе листя та й дрімає. „Чому ти, їжачку, зовсім розлінувався? – запитує білка. – Чому до зими не готуєшся, їжу не запасаєш? Взимку їсти нічого буде”. Засміявся їжачок та щось тихо сказав білці, так тихо, що я не почула.Що їжак сказав білці? Чому засміявся, почувши її запитання? Де сніжинки?Мета: уточнити уявлення дітей про різні агрегатні стани води, їх причетність до кожної пори року, зокрема. Оленці сподобалась сніжинки. Вона принесла їх у дитячий садок: подивіться 35 які вони гарні! Але на рукавичках чомусь блищать крапельки води.Куди зникли сніжинки? Чому дерева білі? Мета: закріпити знання дітей про сезонні явища в житті рослин. Уточнити уявлення про залежність розвитку рослин від екологічних факторів. Прийшла я до знайомого садівника в гості. Пішли ми з ним у сад посидіти. Навколо нас – дерева білі-білі. Весна надворі, а дерева неначе снігом вкриті – білі стоять. Хто здогадався, в який сад ми прийшли? Чому дерева були білими? Додаток №6 НАРОДНІ ХОРОВОДНІ ІГРИ Ой, весна, весна, днем красна Діти ходять колом, співаючи веснянки:

Ой, весна, весна, днем красна,

Що ти нам, весно, принесла?

Принесла я вам літечко, щоб родило житечко,

Ще й озимая пшениця і усякая пашниця, Ще й червоні квіточки, щоб квітчались діточки. У першому випадку в коло обирають „сонечко” і „землю”, в другому „весну”. Пісня повторюється кілька разів і кожного разу в коло обирають інших дітей. ПтахиДіти називаються різними птахами, наприклад: горлиця, голуб, ластівка, лелека, синиця, горобець, соловей, жайворонок, шуліка, сова, сорока. Вибрана лічилкою дитина підходить до гурту і каже: - Дайте мені голуба.Голуб встає і біжить, а ведучий його доганяє. Птах намагається зайняти своє місце. Якщо це не вдасться і його впіймає ведучий, то він сідає на місце птаха, а голуб стає ведучим. Квітки Вибирають за допомогою лічилки двох з гурту. Вони тихенько домовляються, кому якою квіткою бути, наприклад, півником і айстрою. Потім беруться за руки й, зробивши ворота, пропускають усіх дітей, а перед останнім опускають руки й запитують: - Що подобається більше: півники чи айстри?Той тихенько відповідає. Коли подобаються півники, то стає на бік півників, а коли айстри – то на бік айстр. Так усіх ділять на два гурти. Далі беруться за цурку (палицю) і перетягуються. 36 У річку, гоп! Дві шеренги стоять одна проти одної на відстані 1.5 – 2м. Ведучий дає команду: - У річку, гоп! – усі біжать вперед. - На берег, гоп! – усі біжать назад.Часто ведучий повторює однакову команду кілька разів підряд. В такому випадку всі повинні стояти на місці. Наприклад: - У річку, гоп! – усі біжать вперед. - У річку, гоп! – усі стоять на місці. Хто біжить назад, вибуває з гри. Гра триває доти, доки в одній із шеренг не вийде останній гравець. Додаток №7 ДИДАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК „КНИГА ПРИРОДИ”Мета посібника: ознайомити дітей із творами В.О.Сухомлинського; розширити знання з різних розділів програми; уточнити уявлення про моральні поняття – чуйність, уважність, ввічливість; учити дітей правильно вживати ці слова у мовленні. Розвивати вміння аналізувати ситуацію, нестандартно мислити, доводити думку в міркуванні до кінця; розвивати творчість, естетичні смаки; виховувати чуйність, уважність, любов до природи, бережливе ставлення до неї.Опис посібникаВелика книга(40*40) зроблена з картону і обтягнута тканиною, в яку вміщено окремі сторінки з оповіданнями, які легко змінюються, бо кріпляться на ґудзиках, які пришиті до основи книги, а на верхній та нижній частині сторінки пришиті петельки з атласної стрічки. На кожній сторінці з одного боку ілюстрація до твору у вигляді об’ємної аплікації , а з іншого текст. Сторінка1. „Фіалка і Бджілка” Подружилися Бджілка і Фіалка. Фіалка в полі дивиться на світ своїм радісним фіолетовим оком. А Бджілка у вулику живе. Багато разів на день прилітає Бджілка до Фіалки – бере пилок і нектар. Радіє Фіалка своїй подрузі. Та ось прилетіла Бджілка, дивиться, а Фіалка стулила докупи свої пелюстки, схилила журливо голівоньку. - Чому це ти, Фіалочко, зажурилася, чому пелюстки докупи стулила? – питає Бджілка. - Ой, лети, Бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ.Прилетіла Бджілка додому, а тут і дощ пішов. Робота над твором Пізнавальний розвиток. Тема „Первоцвіти”. Завдання: ознайомлювати дітей з первоцвітами, зокрема з фіалкою; формувати бережливе ставлення до рослин. 37Форми роботи: загадування загадок, розглядання предметних карток із зображенням первоцвітів, бесіда за проблемними запитаннями: що сталося б, як би всі діти й дорослі, які є в дитсадку, зірвали по квіточці? Який настрій був би у бджілки, коли б на лужку зів’яли всі квіти? Чи могли б діти, дорослі ласувати медом, якби на землі не було жодної квіточки?Фізичний розвиток. Завдання: формувати навички безпечної поведінки з комахами.Форми роботи: бесіда про те, чому не можна брати в руки бджолу, що робити при її укусі.Образотворча діяльність. Тема „Фіалковий килим”. Завдання: викликати бажання передати свої враження від казки та спостережень; закріплювати знання про кольори та їх відтінки; виробляти вміння та навички малювати в різних техніках; розвивати творчість, естетичний смак; виховувати охайність.Пізнавальний розвиток. Тема „Комахи. Бджола”. Завдання: розширювати знання дітей про бджіл, їхню поведінку, звички, користь, яку вони приносять; формувати правила безпечної поведінки у природі.Форми роботи: розглядання ілюстрацій із зображенням комах, порівняння бджоли з іншими комахами, зокрема з осою; спостереження за бджолами в природі, на які рослини вони найчастіше сідають; бесіда про користь бджіл та бджолиних продуктів для здоров’я людей. Сторінка 2. „Весело метелику пливти” Летів білий метелик над річкою. А хтось кинув у воду червону квітку. Пливе квітка. Побачив метелик червону квітку. Сів на неї, сидить, крильцями водить. Квітка пливе, й метелик пливе. Летіла над водою ластівка, аж здивувалася: що це таке? Як це метелик навчився плавати? Доторкнулася ластівка крилом до води. Сколихнулася вода, сколихнулася квітка, загойдався метелик. Весело йому річкою пливти. Робота над творомПізнавальний розвиток. Завдання: розширити знання дітей про мешканців водойм, про значення води в природі (бесіди)Мовленнєвий розвиток . Завдання.Звуковимова: вправляти у вимові звуків л, р; вчити впізнавати звуки у словах (Д/г „Впіймай звук”)Граматика: розвивати діалогічне мовлення, вчити узгоджувати слова в роді, числі, відмінку; вживати різні типи речень.Маленькі оповідачі: вчити переказувати зміст оповідання; складати описову розповідь „Ранок на річці”Фізичний розвиток. Завдання: ознайомлювати дітей із правилами безпечної поведінки на воді.Логіко-математичний розвиток. Завдання: вправляти в кількісній та впорядковій лічбі в межах 7; вчити порівнювати предмети за величиною; 38ознайомлювати з геометричними фігурами – овалом, кругом; закріпити вміння орієнтуватись в просторі (Д/г „Що де, хто де”)Образотворча діяльність. Тема „Метелик” (кляксографія). Завдання: викликати у дітей бажання передати в малюнку зміст прочитаного твору; вчити малювати метелика в техніці кляксографії; закріпити знання кольорів. До посібника ввійшло 7 сторінок з творами: - „Пташина комора” - „Краплина роси” - „Це ж сонце” - „Пихата жаба” - „Хлопчик хотів приголубити сніжинку” Додаток №8 ПОРАДИ БАТЬКАМ Чиї діти виявляють жорстокість у ставленні до природи :1. Прочитайте твори В.О.Сухомлинського, або інших письменників про природу. 2. Якщо вдома немає об’єкта природи, заведіть його і разом доглядайте. 3. Виростити в сім’ї кімнатну рослину і замалювати її (дитина повинна знати мету – подарувати комусь, прикрасити кімнату) 4. Придбати іграшку – образ тварини, оберігати її. 5. Надати разом з дитиною допомогу тваринам на вулиці. ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ВИХОВАТЕЛІВ Вчимо дітей працювати з природним матеріалом 1. З природним матеріалом цікавіше та легше працювати, коли він тільки зібраний. Залучайте дітей до збору матеріалу. 2. З природного матеріалу можна скласти різноманітні композиції конструктивним та аплікативним способом. 3. Якщо дитині не під силу виконати роботу, залучайте її до окремих операцій або до оформлюючої частини роботи. 4. Не викидайте дитячих робіт, використовуйте їх для прикрашення приміщення – дайте дитині відчути значимість її роботи. 5. Розглядайте та схвалюйте вироби дитини з друзями, сусідами. 6. Використовуйте вироби дітей у іграх, граючись з різноманітними матеріалами, дитина водночас їх досліджує. 7. Підтримуйте ініціативу, фантазію та вигадку дітей. ЗАГАДКИ КАЗКОВОГО СВІТУ В.О.СУХОМЛИНСЬКО „Зайчик і горобина”Холодно зимою зайцю, нема їжі, все в сніжку.Яке ж дерево побачив з ягідками він в ліску? 39Кого зайчик став просити, щоб дерево потрусити, І кому це за обід він подякував як слід? „Лялька під дощем”Надворі гроза, чорні хмари кругом, і голосно грім так гуркоче.А хто ж це на лавці лежить під дощем весь мокрий заплющивши очі?І хто це, забувши про грім і про дощ, біжить через двір швидко дуже?Кого це забрало дівчатко мале, до кого воно не байдуже?А люба матуся тоді їх обох сухим рушничком витирала,І дівчинка потім подружку свою ніколи вже не забувала. „Як котові соромно стало”Котик мружився на сонці, раптом чує – горобці.Він принишк, насторожився і поповз туди мерщій.Кіт як стрибнув! А що ж далі?Куди ж вскочив бідний кіт? Й чи зловив малу пташинуСобі котик на обід? Чому соромно котові,І чому сміються всі, і чому це веселяться,Цвірінькають горобці. „Камінь”У лузі під дубком гіллястим багато літ була криниця.Там зупинялись подорожні, щоб відпочить, попить водиці.Чому ж тепер нема водички? Чому криниченька засохла?Засох і дуб, нема травички, і пісня пташечки замовкла.Чому так сумно стало в лузі, і хто, скажіть, повинен в цьому?Лиш вітер куряву здіймає, й старий дідусь зітхає знов. „Райдуга в бурульці”Що вродилося з водички і з даху звисало,Кольоровими вогнями на сонці блищало?Милувавсь її красою й дивувався хлопчик,І цвірінькав біля неї маленький горобчик. (бурулька) „Ледача подушка”Через що мала Яринка встати вранці не могла?І кого вона провчила, щоб ледача не була?Що кладемо ми під вушка? Ну, звичайно, це........... (подушка) „Як бджілка знаходить квітку конвалії” Навесні маленька бджілка все пилок з квітів збирає, Як вона серед травички цвіт конвалії шукає? Це тому, що кожна квітка на що схожа?..........(на дзвіночок) 40 А всередині у неї золотий є...........(молоточок). Бджілка чує той дзвінок і летить збирать........... (пилок, медок) „Хлопчик хотів приголубити сніжинку” Що летіло взимку з неба, ніжне, легке, мов пушинка? Хлопчик протягнув долоньку – не пушинка вже – краплинка. Жаль хлоп’яті, бо хотів він приголубить цю пушинку, Зберегти, не затоптати, що це, діти? Це............. (сніжинка). 41